17 «покращень» тендерів часів Януковича

Фото з сайту nashigroshi.org

Фото з сайту nashigroshi.org

Протягом останніх двох років нова влада змінила тендерне законодавство 17 разів.  Рахункова палата класифікувала їх як такі, що «суттєво викривили принципи конкуренції і прозорості».

Нинішнє керівництво держави методично закликає аналізувати його діяльність неупереджено. Тобто, без емоцій і лише з фактами.

Ми вирішили так і зробити. Тим паче, що звіт Рахункової палати стосовно державних закупівель важко назвати прикладом емоційної белетристики. Хоча для любителів цифр він є чтивом, що захоплює не менше.

Проаналізувавши хірургічні операції над тендерами, парламентські контролери, видається, теж ледве змогли погамувати емоції. Бо, чого лише вартує така фраза:

«Протягом 2011-2012 років  до Закону було внесено 17 змін та доповнень, які призвели до суттєвого викривлення принципів конкуренції, ефективності використання коштів та прозорості процедур закупівель».

Нагадаємо, що з-під тендерного законодавства виводили все, що тільки можна: від  оренди, юридичних-фінансових послуг до коштів держпідприємств.

Результатів «покращень» очікувати довго не довелось. Якщо у двох словах ( весь звіт Рахункової – наприкінці тексту), то виглядає весь цей сум так:

Про законодавство

«Стара редакція Закону не поширювалась лише на п’ять випадків предметів закупівлі. Після внесення змін їх перелік збільшено до тридцяти двох».

«Інша суттєва проблема – це розширення переліку умов застосування процедури закупівлі в одного учасника. Станом на 10 липня 2012 року стаття 39 Закону містить 9 таких «виняткових» випадків, коли перша редакція Закону їх налічувала лише 4…

За міжнародними стандартами може бути лише одна підстава для застосування такої процедури: відсутність конкуренції. Тобто зазначена норма зводить нанівець принцип прозорості і конкурентності закупівель».

«Сумнівним з точки зору розвитку конкуренції є також Закон України №5044-6VI, за яким державні, казенні, комунальні, господарські товариства… повністю виведені з-під дії Закону України «Про здійснення державних закупівель».

«Це створює реальні передумови для неефективного управління державними коштами, обмеження конкуренції, безконтрольності та ризики для корупційних проявів у цій сфері».

«Крім того, граничні розміри щодо незастосування тендерних процедур розширено в рази».

«Зміни до чинного законодавства мають явно виражений лобістський характер, що підтверджується й іншими прикладами».

Про неконкурентні закупівлі

«У 2012 р. найбільша частка вартості укладених договорів припадає на договори, укладені за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Такий стан справ склався вперше за весь період існування Закону «Про державні закупівлі».

«Частка процедур закупівлі в одного учасника у першому півріччі свідчить про різке зростання (у 5 разів) застосування замовниками неконкурентної процедури – закупівлі в одного учасника в порівнянні з минулим роком».

                                                                                    Про Євро

«Величезний сегмент економіки, пов’язаний з підготовкою та проведенням чемпіонату Євро 2012 з футболу в Україні, законодавчо вилучений із прозорого, конкурентного  середовища.  Процедури визначення вартості виконання робіт, цін на товари і  вибору учасників закупівель і виконання зобов’язань за договорами були фактично безконтрольними. Такий стан справ породжує зловживання державними коштами, їх незаконне та неефективне використання».

«Фактично останній Протокол засідання Комісії з погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, датований 24.07.2012 тобто після закінчення Чемпіонату Європи… Перевіркою встановлено, що по жодній погодженій Агентством процедурі не було надано вмотивованого обґрунтування [3]».

«Агенством без належних обґрунтувань надано 304 погодження щодо можливості застосування закупівлі в одного учасника за рахунок державних коштів на загальну суму 18 855,0 мільйонів грн. і 590 000 євро».

Про Міністерство економічного розвитку

«На сьогоднішній день з боку Міністерства запроваджена практика, за якою будь-який замовник може звернутись до нього щодо отримання висновку стосовно можливості застосування ним неконкурентної процедури закупівлі. При цьому  надані позитивні Висновки є фактичною гарантією правомірності проведення замовниками таких процедур».

«Мінекономрозвитку застосовує не однаковий підхід до матеріалів  моніторингу, оскільки майже половина матеріалів,  по яких виявлені порушення законодавства у сфері державних закупівель, до правоохоронних органів не передавалися, хоча підстави для цього були».

                                                                                    Що робити?

«Притягнення до відповідальності керівників головних розпорядників коштів Державного бюджету України у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель.»

Нам дуже імпонує ця пропозиція, бо ми глибоко переконані, що найголовнішою умовою для подолання корупції є невідворотність покарання за неї.

«Розроблення та подання до Верховної Ради України законопроекту, що до внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з метою приведення його у відповідність з міжнародними стандартами у цій сфері, мінімізації корупційних ризиків та умов, що породжують відсутність конкуренції і розвиток тіньової економіки.»

Цю пропозицію Рахункової палати експерти та журналісти почали втілювати в життя задовго до появи цього звіту. Ще в лютому за їх наполяганням лідери опозиції зареєстрували у законопроект №2207 «Про внесення змін до Закону України “Про здійснення державних закупівель [4]” (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств)». Його суть полягає в зобов’язанні державних підприємств публікувати інформацію про свої закупівлі, сума яких, до речі, в 2011 становила 250 млрд. грн. – 2/3 усього обсягу  всіх державних закупівель.

Нам дуже шкода, що такий цікавий звіт залишився без гідної уваги правоохоронних органів. Тож доведеться розбити його на менші частини і депутатськими зверненнями відіслати в ГПУ, з вимогою досудового слідства по найцікавіших фактах цього звіту.  Результатами цієї переписки поділимося з вами вже найближчим часом.

Віталій Шабунін, Дар’я Каленюк, Центр Протидії Корупції [5], спеціально для «Наших Грошей».

Текст звіту повністю тут  Zvit RP