Хабарі у вищий школі: навчальні заклади нагадують супермаркети

Фото з сайту tsn.ua

Фото з сайту tsn.ua

Хабарі за вступ до вищих навчальних закладів переформатувалися в хабарі за те, щоб з них не вилетіти. А система, що девальвує освіту, вже передбачає загальноприйняті розцінки: залік коштує 50 грн, а захист диплома - не менше 2 тис. грн, пише Корреспондент.

Видання констатує, що сучасний вищий навчальний заклад нагадує супермаркет - на дверях аудиторій час вивішувати цінники: залік - 50 грн, іспит - 100 грн, курсова робота - 800 грн, диплом - від 2 тис. грн.

Цей прейскурант не афішується, але добре відомий кожному студенту та викладачу. Обмін оцінок на грошові знаки відбувається за всіма ринковими правилами: в ходу такі поняття, як "опт", "роздріб" і навіть "бартер".

Так, за даними опитування студентів, проведеного в 2011 році Фондом Демократичні ініціативи, 60% українців стикалися у своїх вузах із хабарами особисто або чули про це від своїх товаришів.

Корупція у вищій школі - явище не нове, проте сьогодні вона переходить в іншу якість, стверджують соціологи: якщо раніше хабарі давали в основному за вступ до вузу, то тепер платять за те, щоб у ньому залишитися.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) дозволяє підготовленим абітурієнтам вступити без хабара, але, ставши студентами, вони змушені платити за заліки та іспити. За даними фонду, 74,6% тих, хто стикався з корупцією особисто, платили за "добре" і "відмінно", 23,3% - за захист дипломної роботи, 22,9% - за те, щоб уникнути відрахування.

Водночас, дані дослідження громадської організації Uniter уточнюють, що "хабарі на вимогу" студенти дають удвічі частіше, ніж добровільні підношення.

Експерти нагадують, що масштаби академічного хабарництва ще ширші, якщо, крім передачі грошей, врахувати використання зв'язків і обмін послугами.

"Корупція була завжди і, ризикну припустити, завжди буде, але рівень цинізму, звичайно, зріс", - зазначає Юрій Рашкевич, проректор Національного університету Львівська політехніка.

Головні причини хабарництва у вищих навчальних закладах - низька зарплата викладачів та знецінення українського диплома в очах роботодавців, які сьогодні найчастіше воліють переучувати університетських випускників під себе.

"За великим рахунком те, як студенти отримують оцінки, не впливає на їх подальше працевлаштування, а впливає те, якими навичками вони володіють. Часто ці навички студенти отримують за територією вузу через систему неформальної освіти та різних підробітків", - пояснює Єлизавета Щепетильникова, голова Української асоціації студентського самоврядування.

ОсвітаUA