Примус до корупції

voznyak_1Ні для кого не є таємницею повальна ураженість українського державного апарату корупцією. Кожна наступна політична сила, поки вона ще не при владі її нещадно викриває. А коли сама стає владою, то проводить величезні кампанії по «боротьбі» з корупцією. Правда, незрозуміло – у чому саме полягає ця «боротьба» - у тому, щоб справді її подолати, чи у тому, щоб нею опанувати, взяти під свій контроль кожен потічок корупційних коштів. Радше, як не сумно, в останньому.

Однак про людське око для того, щоб і далі розвивати все нові і нові корупційні схеми,  потрібно прикривати цю творчу діяльність димовою завісою «боротьби з корупцією».

Однією з них є «виховання» чиновництва. Його тримають у чорному тілі. За ним пильно слідкують. Щоб хтось здуру не випав із струнких корупційних схем. Як от небезвідомий «посівальник» Зварич. Його головною виною було те, що він «не зрозумів суті гри», «не на того поставив», «не тим перейшов дорогу». Хоча я був би останнім, хто б засумнівався, у тому, що він душею і серцем хотів і далі у поті чола свого працювати на корупційній ниві во благо своїх патронів і себе. Але схибив. Буває.

Ексцесів у цій стрункій корупційній системі майже немає. Щось не видно останнім часом якихось дисидентів, які унаявнять корупційні схеми своїх патронів. Кадрова робота на митниці, у податковій, у казначействі ведеться досконало. «Зрадників» та «дезертирів» з корупційної гвардії немає.

Однак для «мотивування» неофітів входити у цю корупційну преторіанську гвардію застосовують ще один дуже цікавий інструмент.

Я багато років спостерігав, як змінювався спосіб оплати українського чиновництва. То робилися спроби підвищити оплату праці чиновників і тим самим неначе їх «підкупити». Були такі моменти в новітній українській історії – на початку 2000-их, коли посадові оклади чиновництва істотно зросли.

Таке підвищення окладів і їх відрив від середньої заробітної плати з одного боку мало б запобігти корупції – на той час посадові оклади голів обласних адміністрацій і, відповідно, його клевретів забезпечували відносно респектабельне життя. Запобігти корупції – бо кожен мав би цінувати своє місце.

Щось подібне зробив свого часу Міхо Саакашвілі з грузинською поліцією – він підняв оклади до захмарних у грузинській шкалі. І корупція зникла. Однак при тому він повністю змінив кадровий склад. Саакашвілі дійсно ставив перед собою завдання ліквідації корупції.

Натомість наші можновладці насправді цієї мети перед собою ніколи не ставили. Їхньою метою завжди було зміцнення контролю над чиновництвом і використання останнього з метою знімання якомога більшої корупційної ренти з усього, що ще рухається. Коли я говорю про чиновництво, то це стосується усього державного сектора – не лише державних управлінців, але й лікарів, учителів, викладачів вузів і т.д.

А тому набагато ефективнішим способом утримування чиновництва в узді є не підвищення заробітної плати до терпимої, а, навпаки, її пониження, аж до непристойної.

Таким чином, напряму людині говориться: ти як голова обласної державної адміністрації, отримуєш 3 (три) гривні окладу – а решту здобудеш на території. Тобто, тобі свідомо здають територію для грабунку. Для грабунку не лише для себе особисто, але й для тих, хто тебе поставив. А не грабувати ти не можеш в принципі. Тоді ти не просидиш у кріслі «губернатора» і години.

Для прикладу: заробітна плата державних службовців апарату обласної державної адміністрації визначається відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» і складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу на державній службі та інших надбавок.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підстав зазначеної норми посадові оклади голови, першого заступника, заступників голови, заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації визначаються відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

Тобто, саме цей орган - Кабінет Міністрів - і задає тон корупційній фузі в Україні.

У відповідності з цим посадовий оклад голови облдержадміністрації становить 5 312 гривень, першого заступника голови облдержадміністрації – 4 648 гривень, заступників голови та заступника голови – керівника апарату – 4 316 гривень. І це при тому рівні відповідальності та спокус, які чигають на того ж «губернатора», при тих сумах, які фігурують у численних тендерах, які значною мірою залежать від  поруху пальця того ж голови облдержадміністрації.

А його родина живе за якісь злиденні 4 648 гривень. Просто ангели во плоті.

Але ж доплати, скажете ви.

Розмір доплати за ранг керівництву обласної державної адміністрації визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13.13.1999 № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (додаток 48) і становить за перший ранг державного службовця 160 грн., другий – 150 грн.,  третій – 145 грн.,  четвертий – 140 грн.,  п’ятий – 130 грн., шостий – 120 грн.,  сьомий – 110 грн.

Ну докупить дружина голови облдержадміністрації ще мішок картоплі за цю доплату – от і зиму перезимують.

Розмір доплати за ранг іншим керівним працівникам і спеціалістам апарату облдержадміністрації установлено додатком 57 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 ( сьомий ранг – 110 грн., восьмий – 100 грн., дев’ятий – 90 грн.,  десятий – 80 грн.,  одинадцятий – 70 грн.). Розміри доплати за ранг наведено для державних службовців четвертої та п’ятої категорій посад.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки – 10 %, понад 5 років – 15 %, понад 10 років – 20 %, понад 15 років – 25 %, понад 20 років – 30 %, понад 25 років – 40 %.

Неначебто й багато – але скільки таких працівників, що працюють понад 25 років. Голів облдержадміністрацій зазвичай змінюють щороку. От і доплати нульові.

А якщо ж говорити про працівника нижчої  ланки, того від якого залежить, де поставити кому у реченні, яке визначає долю тендеру,  чи тому, який друкує фальшиві результати того ж тендеру чи рішення ради, то його оплата праці дійсно на межі виживання.

На даний час заробітна плата спеціаліста І категорії, провідного спеціаліста, головного спеціаліста обласної державної адміністрації в середньому становить 1 326 гривень (1 073 грн. – оклад + 80 грн. - доплата за ранг  +  від 173 грн. – надбавка за вислугу років, якщо така є взагалі). Заробітна плата керівника структурного підрозділу апарату облдержадміністрації в середньому становить 1 780 грн. (1 500 грн. + 80 грн. + 200 грн.).

От і спокуса. От і мотивація до корупції.

Але ж більшість народу в Україні так само отримує ці злиденні гроші, скажете ви. І навіть менші. Саме так. Однак не вони вирішують долю мільйонних сум, не вони живуть з так званих «відкатів».

Звичайно, можна і далі понижувати оплату чиновникам. Однак це тільки зміцнить корупційну «мотивацію» і згуртованість лав корупційної преторіанської гвардії режиму.

То що ж – підвищувати оклади і вони перестануть красти? Теж не вихід. Бо суми спокус велетенські.

Покращувати мораль чиновництва – смішно. Були смішні спроби – особливо у цьому допомагали волонтери з заходу. Наївні баптисти. Преторіанці  - стійкі хлопці.

Розстрілювати на стадіонах, як у Китаї? Але і там не допомагає. А у нас немає смертної кари.

Наразі в Україні на всіх рівнях діє велетенська машина «примушування до корупції».

То що ж робити?

А от не знаю – замкнуте коло якесь. Але точно знаю, що щось робити потрібно, бо скоро корупційний рак зжере все суспільство.

Тарас Возняк