Контролюючі органи точно знають, кого можна “чіпати”, а кого — ні

КорупціяВсім керівникам правоохоронних та контролюючих органів відомо, що є цілі сектори, де нікого не можна зачепити, де є потужне політичне "кришування". Про це скаже кожен, хто працював в органах влади. Спробуйте зачепити бізнес депутатів, членів Кабінету міністрів, спробуйте щось зробити, що зачіпає бізнес політично впливових, найбагатших людей України, і ви швидко розпрощаєтеся зі своїм місцем роботи.

 

Головна проблема

І ось у цьому – основна причина неефективності боротьби, а не в тому, що ця боротьба не так організована. Пропонується, наприклад, Держфінінспекцію (колишнє КРУ) увести до складу фінансової поліції, і буде зовсім інше. Нічого не буде. Тому що основна проблема – це політична корупція.

Спроба підпорядкувати фінансову поліцію президенту – ідеологічно абсолютно правильна. Тому що, чим вищий статус керівника органу, тим менше впливових людей, які здатні на нього тиснути. Але це не відповідає Конституції і не може бути схвалено. Але головне не це.

Чи потрібно це президенту України? Що означає норма законопроекту, що президент особисто буде координувати і направляти діяльність репресивної машини? Що це йому дасть як політику? Наскільки я знаю, законопроект про фінансову поліцію тому і був знятий, що люди, досить близькі до президента, зрозуміли: нововведення ставить голову держави у надзвичайно невигідне політичне становище. Особисто віддавати накази «розстрільній команді», – тут голосів на вибори не набереш. Тому така ідея більше, я вважаю, не виникне.

Як працює корупція

Підприємці скаржаться, що до них ходять з перевірками занадто багато органів. Всіх потрібно годувати, це накладно. Значить, потрібно врегулювати, хто з яких питань ходить. Наприклад, боротьбою з хабарниками в держорганах у нас займаються служба боротьби з економічними злочинами МВС, УБОЗ, управління боротьби з корупцієюСБУ. Я знаю конкретні випадки, коли висока посадова особа, припускаючи, що вона потрапить під контроль СБУ, домовляється з надійним «дахом» і починає брати хабарі. Несподівано її заарештовує УБЕЗ МВС.

Складно домовитися відразу з усіма. І дублювання в цьому плані необхідно та ефективно. Уявіть, якщо кожен держслужбовець буде знати, який начальник якого відділу конкретно його курирує. Він обов’язково знайде до нього доріжку і про все домовиться.

Навіть при існуванні корупційної вертикалі конкретному депутату або великому чиновнику важко забезпечити контроль за діяльністю відразу декількох правоохоронних органів, які можуть притягти його до відповідальності. Все одно десь пробиває. І тоді виникають ті несподіванки, про які ми читаємо в пресі, коли повідомляється, що з хабарем заарештований начальник такої-то митниці або заступник міністра. Потім, правда, говорять, що хабара не було.

Це означає, що органи допустили неузгоджені дії – затримали того, кого не можна було затримувати. Це потрапило в пресу. Далі вже починають відкручувати назад. Такі збої в системі бувають тільки завдяки децентралізації.

Якщо буде вибудувана вертикаль і тут, збоїв більше не буде. Всі будуть знати: кого можна, а кого не можна чіпати, де чий бізнес. І ситуація в країні з корупцією буде значно гіршою.

Я рік працював заступником міністра внутрішніх справ. Досвідчені співробітники кажуть: дайте нам команду – і не буде жодного конвертцентру. Але нам же не можна їх чіпати за певним списком. Тому питання централізації нічого не вирішує.

Жінки з кийками?

Є ще один принцип, якого теж потрібно дотриматися при реформуванні системи боротьби з економічною злочинністю. Не можна в одному органі змішувати силові відомства і суто цивільну діяльність.

Наприклад, спроба ввести Фінінспекцію до складу фінансової поліції – абсолютно збиткова і неправильна. КРУ займалося і повинно займатися документальними перевірками. Там же відсотків на 80 жінки працюють. Уявіть, що їм видадуть кийки, наручники та автомати, і вони будуть ходити на перевірки як представники силового органу. Та вона без жодного гранатомета більше знайде за цими документами, ніж із застосуванням спеціальних засобів.

Абсолютно хибною ідея виділяти боротьбу з економічними злочинами в окремий вид діяльності правоохоронних органів. Якщо не рахувати побутових злочинів і хуліганства, решта злочину, як правило, пов’язані з економічною діяльністю.

Коли ви відокремлюєте економічну злочинність від всієї іншої, ви втрачаєте доступ до багатьох баз даних. Стає важче координувати роботу підрозділів, важче побачити за вбивством чийсь інтерес або замовлення, економічне підґрунтя тощо. Одночасно це послабить роботу інших підрозділів, того ж Міністерства внутрішніх справ.

Головною темою в суспільстві повинна бути боротьба з політичною корупцією. І бізнес має бути остаточно відокремлений від системи державної влади.

Віктор Суслов, Finance.ua