Візова корупція у Луцьку: подолано?

Фото з сайту dt.ua

Ні для кого не секрет, що у серпні минулого року Консульство Республіки Польща у Луцьку опинилося в центрі корупційного скандалу. Як повідомляла тоді «Газета Виборча» («Gazeta Wyborcza»), консули видавали шенгенські візи особам, котрим інші консульства ЕС у видачі відмовили. Видавали, звичайно ж, не просто так, а за кругленьку суму. «Газета Польська Щоденно» («Gazeta Polska Codziennie») і взагалі звинуватила консульство у видачі віз проституткам та можливому сприянню торгівлі дітьми. Як результат, було відкликано усіх візових консулів установи на чолі з генеральним.

Але зараз цікавим  видається зовсім не це.

Тоді речник МЗС Польщі підкреслив, що ситуація в Луцьку не вплине на темп і кількість віз, виданих громадянам України. Ось тут і виникають питання. Темп і кількість кажете? А якість?

На власному досвіді переконалась, що «пакращєння» українсько-польських зв’язків, на якому не пропускають нагоди наголосити на кожній офіційній зустрічі представники обох держав, не має аж ніякого відношення до видачі віз. Черги тих, хто бажає в’їхати за «залізну завісу» зони Шенген, перемістилися з-під стін консульства Польщі під стіни візового центру. Людей помітно поменшало, а от пропозицій «порішати» - ні. Причому, дивує те, що підприємливі співвітчизники у прямому сенсі ловлять за руки і пропонують свої незаконні послуги.

Не спокусившись на пропозицію швидкого вирішення проблеми, заходжу таки до візового центру. Все культурно, по-європейськи. Тільки от викласти доводиться чималу суму за сумнівної якості послуги. Якщо ще кілька місяців тому оплата послуг візового центру у Луцьку становила 205 грн., то сьогодні ціна чомусь підскочила до 220. Чого додалося на 15 грн.? Безкоштовного чаю я не помітила, як не помітила й хоча б штучної привітності на обличчях персоналу (до слова, у київському візовому центрі «оплату за послуги» хоча б відпрацьовують). У луцькому ж прийом документів був більше схожий на допит, а прохання заплатити 220 грн. – на наказ. Найбільшу підозру викликало запрошення від польської організації, в якому йшлося  про звільнення мене від консульського збору (а це ще 35 євро). Цікаво, що «липові» запрошення на роботу (до речі, ще одна цікава тема), які продаються тут же, за рогом, ні в кого питань не викликали.

Фото з сайту volynnews.com

Наостанок працівник пообіцяв, що я отримаю повідомлення на електронну пошту та на телефон, коли віза буде готова. Через два тижні змушена була телефонувати і питати, що сталося, бо повідомлення ні туди, ні туди так і не отримала. Результат – я не отримала тих послуг, за які платила гроші.

І ось, луцьке консульство знову в новинах. Громадяни скаржаться, що замість законних річних віз їм видають короткострокові та ще й без будь-якого коридору (згідно з Європейським кодексом, він має складати 15 днів), пишуть скарги до МЗС Польщі та України. Не дивно, що все більше наших співвітчизників звертається за послугами до сумнівних фірм, які сприяють у безпроблемному отриманні річних віз.

Скільки ще буде продовжуватися ця корупційна гра в Луцьку – невідомо.

До речі, після торішнього  випадку із луцьким консульством, МЗС Польщі створило електронну адресу (antykorupcja@msz.gov.pl), на яку можна буде надсилати усі факти та підозри, що стосуються корупції, пов’язаної з діяльністю міністерства. Скористаюсь обов’язково.

Юлія Лащук