Влада Черкас змушує гемодіалізників самотужки вибивати собі гроші на лікування

Черкаська мерія 21 березня. Фото з сайту procherk.info

 Учора близько трьох сотень черкащан, серед яких були і пацієнти приватного діалізного центру «Фрезеніус», штурмували приміщення міськради, вимагаючи скасувати  рішення про заборону мирних зборів та сплатити послуги «Фрезеніуса». Пікетники намагалися прорватися до сесійної зали, але їх не пропустив кордон з близько 30 працівників спецпідрозділу міліції «Беркут» у шоломах і бронежилетах. Всередині приміщення їм допомогли представники опозиції і заблокували трибуну. Як результат -  36 депутатів проголосувала за відміну заборони мирних зібрань у деяких місцях міста, хоча мер Сергій Одарич назвав це рішення антиконституційним. Що ж до вимог пацієнтів «Фрезеніуса» - то віз і нині там. Опозиція пообіцяла підняти це питання на сесії облради сьогодні, 22 березня. 

Минулого тижня, затиснуті у міцні лещата об’єднаних пацієнтів, які через пікети з перекриттям доріг та звернення до вищого керівництва держави боронили своє право лікуватися у приватній медичній установі, черкаські чиновники від медицини пообіцяли востаннє за них заплатити.  А в майбутньому, якщо пацієнти не захочуть вертатися на лікування в лоно обласної лікарні, рекомендували шукати собі гроші самотужки. Причому там, де вони навряд чи знайдуться, – у міських та районних бюджетах. Залишається питання, де зникли гроші з обласного бюджету, які мають виділятися під кожного з гемодіалізників, що є в реєстрі хворих з хронічною нирковою недостатністю ? 

Фото надане Громадською організацією «Відроджене життя»

 Як німецькі ініціативи розбилися об українські реалії

У Черкаській області  178 хворих на хронічну недугу нирок, які потребують лікування методом гемодіалізу. Усім їм держава гарантує якісне та безплатне лікування, незалежно від того,  державну чи приватну клініку вони для цього оберуть. Гроші повинні виділятися з обласного бюджету та «ходити» адресно за кожним з пацієнтів. Це ідеальний закон, а у світі, виходить, нічого ідеального не буває. Тим більше, якщо у справі фігурують великі суми бюджетних грошей і 62 пацієнти, які, на біду чиновників, надали перевагу лікуванню в приватному німецькому закладі, а не державному українському.

Приватну клініку в Черкасах німці побудувати у 2008 році за свій кошт і зобов’язалися лікувати пацієнтів-гемодіалізників за затвердженими державою розрахунками та згідно зі стандартами лікування. Натомість керівництво області благословило це починання і зобов’язалося направляти пацієнтів на лікування до приватників, тим більше, що обласна лікарня на той час не могла з цим упоратися: хворих було багато, а апаратів «штучної нирки» мало. Ще й ті вичерпали вже свій ресурс.

Пацієнти, яких направили лікуватися до приватної клініки зі світом ім’ям, почувалися щасливцями. А як же! Їх лікуватимуть за передовими технологіями, як у Європі. Після обласної лікарні ця європейськість відчувалася у всьому: у вигляді клініки, у ставленні персоналу до пацієнтів, у наявності всіх необхідних ліків, які не потрібно було купувати, і, насамперед, у тому, що не потрібно було на кожну процедуру гемодіалізу купувати за свої гроші конче необхідних одноразових рукавичок, фізрозчину, гепарину. Загалом ці додаткові витрати обходилися десь  50 гривень на 1 сеанс. А якщо  таких процедур потрібно було пройти 3 щотижня, то нескладно підрахувати, що раніше кожен з цих гемодіалізників викладав зі своєї кишені по 600 гривень щомісяця.   

За перших пролікованих пацієнтів область справно розрахувалася з приватниками. Та, порахувавши витрачену суму бюджетних грошей, Черкаська обласна державна адміністрація вирішила в подальшому перекидати цей кусень пирога не на принципових німців, а на рідних українців в обласну лікарню. Увесь 2010 рік чиновники шукали привід не платити іноземним інвесторам за лікування черкащан-гемодіалізників. В епістолярному жанрі обидві сторони доводили і обґрунтовували вартість процедури гемодіалізу. Німцям закидали, що на відміну від обласної лікарні діаліз у них задорогий. Коли ж на державному рівні була розроблена методика розрахунку за цю процедуру, і з"ясувалося, що не так вже й дорого просять приватники, чиновники оголосили, що, виявляється, не існує механізму оплати послуг із обласного бюджету приватній компанії. Хоча досі якимось дивним чином гроші перераховувалися. До слова, аналогічний німецький діаліз нийцентр працює і в Чернігові. І розрахунки між обласним бюджетом і приватною компанією там відбуваються. Та виглядає так, що Чернігів – то, мабуть,  інша держава. Немає в Україні прецедентного права. 

Боротьба: з чиновниками і з хворобою

У 2011 році пацієнтам приватного центру  надіслали «лист щастя», де примусово-добровільно рекомендували лікуватися лише в обласній лікарні. Мовляв, там зробили ремонт діалізних приміщень і докупили апаратів «штучної нирки».  Хворі повертатися туди навідріз відмовилися. Для них ціна питання - життя. За словами Ольги Артеменко, пацієнтки приватної клініки, в обласній лікарні, попри задекларовану безплатність лікування їй доводилося постійно купувати еритропоетини - препарати, життєво необхідні при проведенні діалізу. «Один укол коштував 1100 гривень, а колоти їх потрібно було раз на три тижні», - каже пані Ольга. Та якщо гроші - питання другорядне, то першочерговим було не втратити рештки здоров’я: в обласній лікарні  її інфікували гепатитом В. «Практично всі пацієнти прийшли з обласної лікарні з вірусними гепатитами В та С. Гепатит С – це взагалі повільна смерть. Тож мабуть, вже краще померти, аніж повертатися знову на лікування в державну установу. Якщо у нас відберуть право лікуватися у приватній клініці, жити нам лишиться максимум 2 тижні», - каже Ольга Артеменко. Натомість,  під час лікування в діалізному центрі, її життєві показники наблизися до показників здорових людей. Вона навіть може працювати 2 дні на тиждень – викладає студентам черкаського вишу.  Слова пані Ольги підтверджує й офіційна статистика.

 Порівняльна характеристика лікування хворих на хронічну хворобу нирок V стадії обласної лікарні та приватного діалізного центру  за даними Національного реєстру хворих на хронічну хворобу нирок 2011 року. Дані Черкаської обласної лікарні витікають з відніманням кількісних показників Черкаського приватного діалізного центру

Якість діалізу

Приватний заклад

Державний заклад

-         100% високопоточний діаліз

 

-         25% отримують гемодіафільтрацію онлайн

 

-         Середньо та низько поточний діаліз > 90% хворих

-         Гемодіафільтрація відсутня у зв’язку з відсутністю технічної можливості

Інфікованість гепатитами

-         Не виявлено жодного нового випадку зараження

-         Всі неінфіковані хворі щеплені за відсутності проти показів

-         Інфіковані та неінфіковані хворі лікуються в різних діаліз них залах

-         7 нових випадків зараження гепатитами

 

-         Інфіковані та неінфіковані хворі лікують в одному залі

Смертність, середня по Україні 8,2%

-         Лікувалось 71

-         Померло 2 хворих (2,8%)

-         Лікувалось 86

-         Померло 8 хворих (9,3%)

 

 

Відтак, замість того, щоб витрачати час на родину, на роботу, на захоплення, одним словом, жити повноцінним життям,  такі самі, як пані Ольга, пацієнти приватної клініки тепер зубрять ази юриспруденції, проводять пікети та пишуть листи в усі інстанції. Щоб лікуватися і бути пролікованим. Щоб жити, щоб дбати про своїх дітей. Вони згуртувалися в громадську організацію «Відроджене життя», бо зрозуміли, що боротися поодинці з чиновницьким апаратом неможливо. Та, як виявилося, і обєднаним пацієнтам чиновницьку броню не пробити. Примушуючи людей лікуватись виключно в обласній лікарні, чиновники порушують їхнє право на вибір місця лікування. Адже вибір хворих, де їм лікуватися, регламентується Конституцією України, а саме: статтею 49 Основного Закону, в якій сказано, що "держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. За весь 2012 рік у приватний центр потрапив лише 1 хворий, і то після двох відмов і інфікування гепатитом в обласній лікарні. Решта пацієнтів, що зверталася з такими ж проханнями до комісії з відбору хворих, дістали відмови або взагалі не отримали відповіді.

На питання, де гроші, що мають виділятися під кожного пацієнта з обласного бюджету на лікування методом гемодіалізу, чиновники розводять руками. У Головному управлінні охорони здоров’я та медицини катастроф лише офіційно повідомляють, що значний борг перед приватниками виник внаслідок дуже довгого та багатоступеневого шляху оплати послуг. Ймовірно, тому черкаська влада винайшла ноу-хау - перекласти фінансування неслухняних гемодіалізників на районні і міські бюджети, знявши всі питання з обласного бюджету. 

 

Тобто, обласний бюджет фінансуватиме відтепер лише обласну лікарню. А якщо хочете лікуватися краще, але у приватників, шукайте грошей в районних та міських бюджетах. Начальник Головного управління здоров’я та медицини катастроф Володимир Брожик твердо запевняв, що вони гроші мають і готові укладати з діалізним центром прямі договори.  Та як зясувалося вже після першого ходіння туди, куди вказав пан Брожик, грошей у районах немає і взятися їм там нізвідки. Чорнобаївський район Черкащини першим відмовив у фінансуванні лікування двох своїх землячок. 

 За словами депутатки Черкаської облради («Фронт змін») Наталії  Старікової, «слід прийняти обласну програму фінансування клініки як мінімум на 5 років, за потреби вносячи корективи. Не треба «смикати» кошти зі скарбниць (і без того мізерних) міст і районів як пропонують обласні чиновники». «До речі, один день Януковича обходиться державному бюджету в 2 мільйони гривень. Проста арифметика: 5-6 президентських днів можуть оплатити рік лікування 62 діалізників черкаського діалізного центру», - каже пані Старикова. 

Суть справи

Одну з причин відмови фінансування німецього діалізного центру назвали самі пацієнти, які під час пікету 12 березня принесли під стіни Черкаської ОДА плакати з написами, серед яких був і такий: «Девіз влади: нема відкатів – нема фінансування». 

Фото надане Громадською організацією «Відроджене життя»

 За словами експертів з  медичної теми, німецьку компанію «Фрезеніус Медікал Кер Україна», яка проінвестувала будівництво двох діалізних центрів у Черкасах та Чернігові, змушують зійти з дистанції через наявність на цьому ринку іншого вагомого гравця «Гамбра Медікал». По суті, монополіста діалізного ринку України, який дивним чином вже стільки років поспіль виграє тендери Міністерства охорони здоров’я  на постачання діалізних апаратів та розхідних матеріалів до них.  Апарати саме цієї фірми стоять у всіх обласних лікарнях України. І всі обласні лікарні закуповують у цієї фірми розхідники, ціна  на які коливається в межах 600-650 гривень для однієї процедури діалізу одній людині.  «Фрезеніус», навіть повноцінно зайшовши на цей ринок, міг розраховувати хіба що на десяту частину бюджетних грошей. Яких йому все одно жаліють (бо програма фінансування центру на 2013 рік відсутня), роблячи заручниками 62 життя пацієнтів черкаського діалізного центру. Які, відчувши краще лікування, перестали помирати.

Фото надане Громадською організацією «Відроджене життя»

 

Валентина Новицька, спеціально для «Ні корупції»