Від реформи медицини до реформи освіти

 Ну що ж, скільки лікарняних закладів буде закрито протягом найближчих років, ми вже знаємо. Тепер варто поговорити про так звану «реформу освіти». Що чекає нас, наших дітей, вчителів та заклади освіти в недалекому майбутньому? Одразу хочу заспокоїти мешканців крупних міст та обласних центрів – для вас і ваших дітей ця реформа пройде майже «безболісно», проте доволі неприємні наслідки варто очікувати мешканцям сіл та невеликих районних центрів України.

Саме в таких територіальних громадах у період з 2013-го  по 2015 рік буде закрито (перепрофільовано) кілька тисяч шкіл. Як це буде проходити, спробую продемонструвати на прикладі Київської області.

Для початку надам читачам блогу аргументи влади, аби побачити причини,  які спонукають проводити таку реформу. Ось статистика, що зазначена в Розпорядженні Голови Київської облдержадміністрації А. Присяжнюка № 78 від 28.02.2013р.  «Про схвалення проекту обласного плану створення освітніх округів та модернізації мережі навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів»:

В області за останні роки погіршилася демографічна ситуація. Кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів з 2007 по 2012 рік зменшилася на 19,1 тис. Проте кількість навчальних закладів з малою чисельністю учнів постійно збільшується: з 121 у 2007 році до 181  у 2012 році. Кожен третій навчальний заклад сільської місцевості області є малокомплектним.

Станом на 01.01.2013р. в області функціонує 748 загальноосвітніх навчальних закладів з денною формою навчання, в яких навчається близько 168 тисяч (167743) учнів. Із загальної кількості навчальних закладів 533 (71,2 %) функціонує у сільській місцевості, де навчається близько 60 тисяч (59927) учнів (35,7 %). З них загальноосвітніх шкіл І ступеня – 31 (1251 учні),  І-ІІ ступенів – 201 (11621 учнів), І-ІІІ ступенів – 506(154034 учнів).

Щороку, за винятком останніх трьох років, загальна чисельність учнів зменшується: з 2007 року до 2012 року на  19,1 тисяч (2007 – 186,8 тис. учнів; 2008 – 178,0 тис.; 2009 – 175,9 тис.; 2010 – 167,5 тис.; 2011 – 169,8 тис., 2012 – 167,7 тис.).

Зменшення кількості учнів призводить до зменшення класів або відсутності учнів в окремих з них. Так, 78 навчальних закладів мають наповнюваність до 20% від проектної потужності, 253  – до 40%, 135  – до 60%.

Водночас збільшується кількість шкіл з малою чисельністю учнів: з 122 навчальних закладів (2007 р.) до 181 у 2012/2013 навчальному році. Із загальноосвітніх шкіл І ступеня 7 мають наповнюваність до 10 учнів  (31,8% від навчальних закладів сільської місцевості). Із загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів 61 має  наповнюваність 40 і менше учнів (31,6% від навчальних закладів сільської місцевості).Із загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, які функціонують у 2012/2013 н.р., 113 навчальних закладів із кількістю учнів 100 і менше (35,6% від навчальних закладів сільської місцевості) – кожен третій навчальний заклад.

Найбільше таких навчальних закладів у Васильківському (17),  Білоцерківському (16), Володарському (12), Макарівському (12), Іванківському (12), Баришівському (11), Згурівському, Таращанському, Сквирському, Переяслав-Хмельницькому районах (по 10).

У зв’язку з відсутністю учнів у 22 загальноосвітніх школах Київської області у 2012/2013 навчальному році не функціонують  перші класи.

А тепер надаю інформацію для мешканців Київської області  –

перелік шкіл, які будуть закриті в 2013р.  

Тобто, вже з першого вересня 2013 року 17 шкіл зникнуть з освітянської карти Київської області. І це тільки за один рік! До 2015 року таких закладів освіти, які закриють або реорганізують на Київщині буде до сотні. І аргументи начебто залізні – бо зменшується кількість учнів. Проте чи винні мешканці сіл у тому, що в Україні не спрацювали обіцяні Президентом України перетворення - «ПОКРАЩЕННЯ». А я нагадаю, що програмою кандидата в Президенти України В.Януковича не передбачалось закриття шкіл, лікарень тощо. Навпаки, ключовими тезами його передвиборчої програми «Україна для людей» були:

 

  • ЗАБЕЗПЕЧУ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ДЛЯ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЙОГО МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ!
  • УКРАЇНА ПОВИННА ЗА 10 РОКІВ УВІЙТИ ДО 20 НАЙБІЛЬШ ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНЕНИХ КРАЇН СВІТУ (G 20).
  • МОЯ МЕТА – П’ЯТДЕСЯТ МІЛЬЙОНІВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ВЖЕ У 2020 РОЦІ. (І як він це зробить при постійному зменшенні населення? Перевезе все населення Сомалі чи Гондурасу в Україну? )
  • ОСВІТА – ГІДНА ІНВЕСТИЦІЯ В МАЙБУТНЄ!
  • ДОСТУПНЕ ЖИТЛО!
  • УКРАЇНА ПОСЯДЕ ГІДНЕ МІСЦЕ У СВІТОВОМУ СПІВТОВАРИСТВІ. ОБ’ЄДНАВШИ НАШІ СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ, МИ ПОБУДУЄМО НОВУ - УСПІШНУ ТА ЗАМОЖНУ УКРАЇНУ! УКРАЇНУ ДЛЯ ЛЮДИНИ, УКРАЇНУ ДЛЯ ЛЮДЕЙ!

Кандидат на пост Президента України ЯНУКОВИЧ В.Ф. (2010 рік)

Якщо звести всі ці обіцянки в єдине ціле, то випливає що вже сьогодні ми повинні були отримати нові робочі місця в селах, відповідно, відбулось би збільшення кількості сільського населення та зростання народжуваності, що тягне за собою відкриття нових класів і шкіл. Проте в реальному житті чомусь все навпаки!!!

І чи винен середньостатистичний мешканець нашого українського містечка або села, що обіцянки влади не співпали з її реальними справами? Чи винен селянин у тому, що в нашій країні замість миру, добробуту громадян і економічного зростання процвітає корупція та державне мародерство, а замість зростання кількості населених пунктів щороку з карти УКРАЇНИ зникає по декілька сіл?

Далі буде…