Чесна конкуренція?

У першій частині ми розповіли про те, що Здолбунівська РДА та її відділ освіти розсилали листи з рекомендаціями про передплату конкретних газет працівниками бюджетних установ. Судячи із усього, цей факт мало бентежить самих керівників РДА, які розраховують на те, що передплата закінчилась і все минеться. Проте це не так. Ми доведемо справу до кінця, і або винні будуть покарані, або буде доведено, що подібна практика-це нормальне явище, яке не суперечить принципам прозорості і етичності влади, принципам конкурентної боротьби, вільної від адміністративного втручання бюрократів від влади. Примушувати передплачувати газету, приватного підприємця, яку в жодному селі жодного номеру ніхто не бачив, це скидається вже навіть не на сприяння, а, користуючись звичними для української центральної еліти поняттями, "розвод на бабки". Цього разу ми аналізуємо саме норми антимонопольного законодавства, яке забезпечує вільну конкуренцію в т.ч. і в газетному бізнесі.

Ми маємо у нашому розпорядженні відповідь заступника голови РДА О.Федорука, який підтверджує існування листів-рекомендацій про передплату приватних видань "Дзеркало Здолбунівщини", "Вільне слово" та інших комунальних і державних ЗМІ, які таким же чином отримують неконкурентну перевагу над іншими. Як на нас, то виправдання пана Федорука виглядають надуманими і недолугими. А як же закони України, які гарантують вільну конкуренцію, в т.ч. і для ЗМІ? Процитуємо.

Конкурентна перевага - це ексклюзивна цінність, що дає перевагу суб'єкту господарювання у його діяльності перед конкурентами, надає можливість отримувати більший прибуток за інших рівних умов діяльності. Фактори конкурентної переваги: матеріальні або віртуальні; зовнішні або внутрішні; базисні чи другорядні; стратегічні або тактичні; технічні, економічні, організаційні, психологічні; отримані у спадщину або надбані. Але неправомірне привласнення чи отримання таких конкурентних переваг, у тому числі внаслідок порушення законодавства, ставить суб'єктів господарювання у нерівне становище, створює умови для отримання додаткового прибутку у порівнянні із конкурентами без об'єктивних економічних причин. Факт отримання неправомірних переваг у конкуренції підлягає підтвердженню відповідним органом державної влади. Чинне законодавство прямо не визначає такий орган, тому це може бути Антимонопольний комітет України, суди або будь-який інший орган державної влади.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» говорить Стаття 15. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції:

Досягненням неправомірних переваг у конкуренції є отримання таких відносно іншого суб'єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, органу місцевого самоврядування, наділеного відповідною компетенцією.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачається, що економічна конкуренція (конкуренція) – це «змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку». При цьому статтею 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачається, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю не повинні створювати умов, які б обмежували економічну конкуренцію:

Стаття 15. "Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю":

1. Антиконкурентними діями органів влади,  органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести  до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

2. Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:

надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Ми чекаємо на відповідь Генеральної прокуратури та звернулись до юристів Інституту розвитку регіональної преси, щоб скоординувати подальші дії щодо дослідження викладених у нашому розслідуванні фактів. Звертаємось до всіх, хто після подібних рекомендацій виписав рекомендовані газети проти своєї волі, повідомляти нам про ці факти, щоб покласти край баранопоклонінню перед великими ЦаБе у провінції.

Також нагадуємо прокуратурі, що у неї право самостійно ініціювати перевірку викладених тут фактів на предмет дотримання працівниками РДА Законів України, якщо одного звернення депутата районної ради їм мало.

Продовження буде.