Політична корупція – чи вдасться нам її подолати?

Політична корупція - це діяння посадової особи держави, яка незаконно й неправомірно використовує свій державний статус для отримання переваг (соціальних, політичних, економічних тощо) для себе або інших осіб у корисливих цілях. Для політичної корупції характерне прагнення її суб'єктів до нарощування свого владного потенціалу, іноді без явної матеріальної вигоди. 

Ми нещодавно «пережили» виборчу кампанію 2012 року. Погрози, підкуп виборців, використання адміністративного ресурсу, порушення кримінальних справ, навіть застосування зброї по відношенню до кандидатів – це той неповний перелік подій, які супроводжували усі вибори. Чому значна частина бізнесу рветься до Верховної Ради, наче там «медом помазано»? На думку деяких експертів, наприклад, в США, де також присутня так звана політична корупція, депутати представницьких органів часто постають перед дилемою: зберегти політичну підтримку виборців, гарантуючи тим самим  подальше переобрання чи прийняти грошову винагороду від лобістів, забезпечивши свій матеріальний статок. Проте в нашій країні всі знають, що Депутати Верховної Ради, як правило, лобіюють інтереси саме свого бізнесу!  Тобто, рівень політичної корупції в Україні на порядок вищий. 

Для більшості дорослого населення нашої країни є зрозумілим, що саме жорстка заборона (обмеження) самофінансування виборчих кампаній партіями та окремими кандидатами може зупинити цей конвейєр депутатів-бізнесменів, які, масово підкуповуючи виборця, потрапляють до Верховної Ради.  Адже таким чином корупція політична трансформується в інші види корупції. Неякісне законодавство, створене депутатом-лобістом, у подальшому призводить до зловживань і розкрадань у різних сферах соціально-економічного життя України.  

Безумовно, цей факт не залишився  непоміченим, зокрема, європейськими інституціями. В контексті оцінки рівня політичної корупції цікавими і, до речі, обов’язковими для виконання є висновки та рекомендації Групи держав проти корупції (GRECO). Україна приєдналась до цієї групи у 2006 році, тим самим взявши на себе зобов’язання виконувати усі рекомендації GRECO

Враховуючи велику кількість виявлених експертами порушень і зловживань, GRECO рекомендує Україні наступне: 

- гармонізувати вимоги до фінансування виборчої кампанії, що містяться у Законі України «Про вибори народних депутатів України», Законі України «Про вибори Президента України» й Законі України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

- знайти спосіб, аби гарантувати, що вимоги виборчого законодавства щодо прозорості не можна оминути шляхом опосередкованих пожертв до виборчих фондів через «власні кошти» партій і кандидатів або пожертв, що не проходять через виборчі фонди, в т. ч. фінансування третіми сторонами та внесків у натуральній формі.

- забезпечити легкий доступ громадськості до повних звітів про фінансування агітаційної діяльності під час усіх виборів протягом встановленого законом терміну; та розглянути способи оприлюднення інформації про фінансування виборчих кампаній, яке передує початку виборчого процесу (наприклад, шляхом проміжного звітування).

- прийняти чіткі та послідовні закони щодо поточного фінансування партій, які б відповідали стандартам прозорості, що встановлені виборчим законодавством, зокрема,  вимагали використання банківської системи з метою створення можливості для відстеження партійних прибутків. ).

- чітко визначити і регламентувати пожертви, в т. ч. опосередковані, як-то внески в натуральній формі, оцінені за ринковою вартістю, позики та інші дозволені джерела фінансування політичних партій, та забезпечити, щоб членські внески не використовувалися як засіб обійти правила, встановлені для пожертв.

- чітко визначити зміст і форму річних звітів політичних партій за єдиним форматом та в супроводі належних документів про походження коштів; забезпечити належний та всебічний облік прибутків (зокрема, з зазначенням індивідуальних пожертв вище певної суми та імені пожертвувача), витрат, боргів і активів; об'єднати звітність, включивши місцеві партійні осередки та інші установи, що прямо чи опосередковано пов'язані з партією або перебувають під її управлінням; та зобов'язати партії надавати річні звіти для перевірки незалежними моніторинговими органами та забезпечити легкий доступ до них громадськості у терміни, встановлені законом.

- запровадити незалежний аудит поточної та передвиборчої звітності партій сертифікованими аудиторами. 

- забезпечити функціонування незалежного механізму скоординованого моніторингу фінансування політичних партій та виборчих кампаній, який матиме відповідні функції, повноваження, фінансові та людські ресурси для ефективного й профілактичного нагляду за таким фінансуванням, розслідування можливих порушень вимог щодо фінансування та, за необхідності, накладання санкцій.

забезпечити, щоб всі порушення чинних і будь-яких майбутніх правил фінансування політичних партій та виборчих кампаній були чітко визначеними і караються ефективними, пропорційними та запобіжними санкціями; представники партій і кандидати несли персональну відповідальність за порушення правил фінансування партій та виборчих кампаній; та строки давності за цими правопорушеннями були б достатньо довгими, аби дозволити компетентним органам ефективно наглядати за фінансуванням політичних партій. 

Відповідні рекомендації були сформовані в 2011 році  і повинні бути імплементовані в українське  законодавство до травня цього року. Невиконання цих рекомендацій поставить під сумнів євроінтеграцію України.

У підсумку хочу наголосити, що фінансування партій з державного бюджету є практикою переважної більшості країн Європи і на сьогодні найефективнішим елементом боротьби з політичною корупцією. Адже в таких умовах і контроль за бюджетними грошима є сильнішим, і це фактично вирівнює політичні сили (їх гаманці) під час виборчої кампанії.  

Тобто, при запровадженні європейського досвіду фінансування і контролю партій  ми не побачимо якогось кандидата «X», що мішками роздає продовольчі пайки, побутові речі і просто гроші у той час,  коли інший кандидат від хати до хати пробиває собі шлях до перемоги. Це буде неможливо, адже в кожного з кандидатів будуть майже однакові стартові фінансові можливості, а зловживання і підкуп будуть беззаперечно каратись зняттям такого представника (партії) з перегонів.