Вугілля за ціною «золота»?

 На сьогодні будь-який район України не обходиться без закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для нормального функціонування об’єктів соціальної інфраструктури. Саме тому, як правило, декілька мільйонів, а то й десятків мільйонів гривень спрямовується в середньостатистичному районному центрі для закупівлі продуктів харчування, енергоносіїв, палива, ліків для дитячих садочків, шкіл, лікарень тощо. Колосальні суми, які витрачаються на ці потреби, вимагають і серйозної перевірки з боку відповідних контролюючих органів і громадськості, адже всім відомо, що там, де обертаються великі гроші, зростає вірогідність зловживань. Проте масові випадки порушень та розкрадань бюджетних коштів, які залишаються безкарними, підтверджують тільки той факт, що контролюючі органи, як то кажуть,  «у темі». Саме тому виключно громадськості на сьогодні випала нелегка місія формувати фронт боротьби з корупцією, і зокрема, у сфері закупівлі товарів, робіт і послуг.

У Сквирському районі Київської області місцевий відділ освіти, як і в багатьох інших регіонах, закуповує енергоносії для забезпечення комфортного, теплого перебування і навчання малечі та школярів у дитячих садочках і школах. Проте не всі котельні шкіл цього району ще переведені на природний газ – є такі дитячі садки і школи, що опалюються дровами та вугіллям. Саме тому місцевих громадських активістів, які проводять відповідний моніторинг, зацікавив той факт, що за останні п’ять років кількість шкіл, які опалюють вугіллям, скоротилась, проте обсяги вугілля, яке закуповують через відповідний тендер, не зменшились.

Провівши аналіз, та отримавши відповідні документи, бачимо наступну картину.

Відділ освіти після проведення відповідних тендерних процедур заключає договір на поставку вугілля в кількості 700 тонн. В договорі не зазначено, скільки коштує одна тонна продукції, проте з оплачених казначейством накладних ми бачимо, що вугілля марки ДГР 0-200 купують за ціною 770 гривень за тонну.

 І ось тут давайте порахуємо. Заходимо на будь-який сайт, що пропонує нам придбати вугілля марки ДГР (наприклад, prom.ua ), і бачимо, що відповідне вугілля нам продадуть за ціною від 340 гривень за тонну. Накинемо 10% на транспортні витрати і навіть застрахуємо наше вугілля, тобто, додамо ще 10% і отримаємо в підсумку біля 400 гривень за тону.

Звідси випливає, що Сквирський районний відділ освіти переплатив за кожну тонну вугілля (770 – 400 = 370грн.) А враховуючи, що вугілля, відповідно до договору, повинно бути закуплено 700 тон, то ймовірні бюджетні втрати (переплата) дорівнює 350*700=259 000 грн. Тобто, 259 тисяч гривень було втрачено бюджетом відповідного району тільки на одній тендерній закупівлі! А скільки ж сотень мільйонів втрачає бюджет України, враховуючи, що такі оборудки існують у більшості районів нашої держави? 

Насправді не важливо, що це - банальна халатність чи свідома крадіжка та відкат у кишеню чиновнику?! Важливо, що такі випадки мають масовий характер по всій Україні, а контролюючі органи не реагують на них (як кажуть обізнані,  мабуть,  у темі)!

А щоб було більш наочно, то зауважимо, що за ці гроші (259 тис. грн.), можна було б придбати один шкільний автобус або рік годувати школярів усього  району додатковим раціоном фруктів, або створити кілька нових комп’ютерних класів, а, можливо, надати матеріальну допомогу дітям з малозабезпечених родин чи дітям інвалідам…. Варіантів багато!

 Григорій Іванченко