Журналістське розслідування мафії Прикарпаття обурило його очільника

Я є прихильником традиційної школи розслідувань, коли не переходять до іншого журналістського розслідування, не завершивши попереднє. Тому справа мєнта-перевертня обростає все новими фактами і подробицями. Впевнений у встановлених мною фактах, а тому вірю, що навіть за умов теперішньої корупції у правоохоронних органах доб`юся справедливості. Думаю, навіть столичні владоможці змирилися із тим, що одіозного «палковніка» податкової міліції, який не мав жодної підстави жодного дня працювати у правоохоронних органах, (особливо після вироку 1999 року) треба переводити у якусь іншу область,- якщо у нього ще залишилися «грубі» гроші, звичайно…

Шокував опублікований нещодавно результат опитування громадської думки, яке буцім-то провели податківці Івано-Франківської області у листопадi-грудні 2012 року, з питань оцінки діяльності податкової та якості обслуговування нею нас, законослухняних платників податків. Можна було би не реагувати на «галімий піар» прес-служби цього одіозного відомства, бо ж всі ми знаємо, як насправді громадяни «шанують» цю фіскальну установу, яка начебто створена для того, аби стимулювати розвиток дрібного та середнього бізнесу. Настимулювалися нічогенько так, бізнесу тому вже скоро «кирдик»…

Закортіло і мені заперечити це брехливе опитування фактами, роздобутими під-час журналістського розслідування щодо фігуранта більшості скандалів у податковій, вищого чина податкової міліції, закадичних друзів якого розшукує Інтерпол. Звичайно ж, мова йтиме про керівника внутрішньої безпеки податкової міліції Василя Строїча, а про кого ж іще? (І якщо зважити, що у нього першого січня день народження)

Бо ж чийого ще синочка, старшого опера УБОЗу, так наполегливо розшуковує за поцуплені в держави речові докази на майже мільйон гривень, міжнародний розшук? Бо ж хто, як не Вася, замість того, аби добровільно написати заяву на звільнення з податкових органів після того, як я оприлюднив деякі темні факти його «трудових подвигів», за які він отримав би 1 (один!) рік тюрми якби не Закон України «Про амністію», написав позовну заяву до суду про образу честі та начебто ділової репутації. І забажав, аби я забрав з інтернет-мережі ось це відео.

Не заперечуючи при цьому ні фактів підробляння його військового квитка про начебто службу в армії, ні фальсифікованої трудової книжки, які уможливили його працевлаштування в органи МВС, а згодом і переатестацію у наглядача за професійною цнотою податківців області. Отже, замість визнання своєї вини у «махлюванні» власних біографічних відомостей, які дозволили йому обманним чином стільки років отримувати заробітну плату, незаконно займаючи посаду, яка вимагали б кристально чистої репутації, Василь Строїч апелює до ухвали апеляційного суду.

Дійсно, суд другої інстанції ухвалив апеляційні вимоги п.В.Строїча задовольнити частково. Але ж одночасно апеляційний суд визнав факт підробки з корисливих мотивів військового квитка і трудової книжки! Однак, у зв`язку із закінченням 3-річного строку давності, звільнив від кримінальної відповідальності. Тобто, незаперечною істиною є те, що Василько Строїч жодного дня не служив у армії, а тому і не мав права поступати і служити в міліції. І кожного разу, при всіх переводах на вищі посади чи якихось реорганізаціях, він щораз хмурився, коли писав свою власну «липову» біографію і показував свій фальшивий військовий квиток чи підроблену трудову книжку.

Тобто, юридичною мовою, - після незаконного працевлаштування на посаду оперуповноваженого ВДСБЕЗ по завідомо підроблених документах, п.Строїч неодноразово використовував їх при проходженні ним служби в органах внутрішніх справ та органах ДПА. Використовує і по сьогоднішній день.

І поки судова колегія під головуванням п.Савчука О.В. досліджує, з огляду на сучасну юридичну казуїстику, вважати неправомірні дії Строїча В.В. закінченими чи триваючими, мусимо визнати, що жодного дня в тюрмі теперішній «блюститель моралі ДПА» не відсидів.

А тепер висловлюся не про юридичний, а про моральний аспект цього скандалу із перевертнем у погонах.

Звичайно, всі ми не без гріха, але ж є якісь рамки. Ось саме на такі рамки сподівалися б чесні платники податків, які утримують всю ту податкову адміністрацію, податкову інспекцію і податкову міліцію, разом із їхніми офісами-мерседесами разом взяті. Тобто, аморальність ситуації в тому, що досі на державній посаді, яка покликана боротися із корупцією в податковій, перебуває особа, яка отримала кримінальне покарання за підробку документів, які дозволили їй посісти цю посаду! І про це, сподіваюся, пречудово знає і прокуратура, і СБУ, і вище керівництво «смотрящого від Партії Регіону» Василя Строїча. То чому ж нічого не робить?

Відповідь на це варто шукати у покровителях косівського мєнта-перевертня. І тому я дозволю собі, як оціночне судження, констатувати, що корупція і мафія Прикарпаття зовсім не боїться таких кумедних «борців з корупцією», як наш «герой-палковнік» Вася. І вся ця зухвала мафіозна корупція мило усміхається, коли читає такі ось соціологічні опитування про підтримку платниками податків податкових органів. Відкрито регоче мафія Прикарпаття, коли двічі на рік читає у мас-медіа інспіровані фальшивим полковником податкової міліції В.Строїчем, який змушений створювати хоча б видимість боротьби з корупцією в ДПА, повідомлення про буцім-то фальшиві дзвінки фальшивих податківців з фальшивих телефонів. Бо ж хіба є якісь серйозні справи і розслідування про корупцію в ДПА? Чи наша обласна податкова якась особлива і чесна у нечесних умовах?

А ось мені чомусь не смішно. Бо справжня діяльність цього горе-депутата визначається не роботою в бюджетній комісії, де він числиться головою, чи комісії з питань законності та боротьби з корупцією. Це не рівень для нашого ідейного послідовника Остапа Бендера. Не його розмах. Про справжні можливості Строїча свідчить, для прикладу, депутатський запит керівника обласних регіоналів, нардепука попереднього скликання ВРУ, Василя Чуднова про буцім-то незаконно порушену кримінальну справу проти старшого оперуповноваженого івано-франківського УБОЗу Олександра Васильовича Строїча, «достойного сина достойного батька», якого, разом із першим заступником начальника УБОЗу Сергієм Гундою досі розшукує міжнародна поліція Інтерполу. Ось тут цікаво і доступно про наших гуцульських горе-мафіозі.

Скандально знаменита кримінальна справа щодо крадіжки убозівцями речових доказів (майже на мільйон гривень!) у зв`язку із втечею, можливо, за допомоги «бійців» СБУ-шного спецпідрозділу «Альфа» виділена у окреме провадження, тому не будемо розголошувати таємниці слідства.

А ось із деталями іншої кримінальної справи, порушеної проти попередника Василя Строїча на посаді керівника внутрішньої безпеки Тараса Федоровича Шевчука, маю непереборне бажання ознайомити всіх бажаючих.

Підполковник податкової міліції Тарас Шевчук був затриманий, за отриманою від нього особисто інформацією, із усіма можливими процесуальними порушеннями. Тут і незаконне утримання протягом 12 годин без жодного обвинувачення, без надання адвоката і «ліві» свідки, яких потім ніхто ніколи у суді не бачив і т.д. Ось докази для цікавих і спостережливих.

Тарас Шевчук, після незаконного дворічного перебування в СІЗО, зараз вже на волі. І коментує наступне: підставив його з так званим «хабарем» саме Василь Строїч. Зараз п.Тарас оскаржує в законному порядку зусилля деяких суддів «самого гуманного українського суду» (як казав колись знаменитий суддя-колядник Ігор Зварич), тож і ця детективна історія матиме, сподіваюсь, логічне продовження.

Я особисто зіткнувся із суддівським беззаконням по цій справі, коли двічі (!) невмотивовано мені забороняли відеозйомку судових засідань, які стосувалися справи Шевчука-Строїча. Хоч перед тим у встановленому законодавством порядку подавав клопотання і реєстрував їх завчасно у канцелярії міського суду. Тому маю підстави вірити у порядність Тараса Федоровича і у щирість його показів проти Василя Строїча.

На власні очі переконався, що керівництво Державної податкової адміністрації України панікує перед можливим оприлюдненням Т.Шевчуком фактів злісного нереагування керівництва департменту внутрішньої безпеки цього відомства на інформацію про їхнього безпосереднього підлеглого, обласного керівника підрозділу внутрішньої безпеки п.В.Строїча, який скоїв вчинки, які дискредитують звання начальницького складу. Тобто, я особисто бачив оригінал наказу про звільнення Тараса Шевчука «заднім числом» з усіма можливими і неможливими порушеннями вимог Кодексу законів про працю.

Тому звертаюся до головного податківця України п.О.В.Клименка, до Генерального прокурора Віктора Пшонки і до Голови СБУ Ігора Калініна, із конкретною пропозицією: очистимо податкову міліцію від мусорів разом! Покращимо імідж людини в погонах!

Принагідно хочу запропонувати генерал-майору податкової міліції Олександру Олександровичу Крамаренку переконатися у правдивості народної приказки-повір`я «Падаючий кактус голіруч не ловлять!». Особливо з огляду на доручення Клименку О.В. і Пшонці В.П. від прем`єра Миколи Азарова від 4-го грудня ц.р. № 41-М-059643/13, яке цілковито присвячене і стосується нашого «безбашенного» гуцула-бешкетника.

А ще попросив би колишнього головного ДАІ-шника області, а тепер заступника начальника обласного УМВС Михайла Кизимишина, не робити жодних «двіженій» стосовно свого кума, - повірте, так буде для Вас краще!  Бо то такого всякого перед Новим Роком набралося, що не до Вас поки-що.

Запрошую принагідно колег-журналістів на перше судове засідання по справі захисту честі і навіть ділової репутації депутата-регіонала, патріотичного гуцула, тільки чудом не засудженого за підробку документів, керівника підрозділу внутрішньої безпеки ДПА області, люблячого батька, який щиро тужить за своїм сином-баламутом, що досі десь переховується від міжнародного розшуку, власника автомобільних «крутих» номерів АП 0001 і АП 0002, унікального голову бюджетної комісії Косівської районної ради, веселого завсідника всіх «крутих» ресторанів області, Строїча Василя Васильовича, мешканця села Слобідка, 1968 року народження, українця, поки-що полковника податкової міліції...

Судове засідання відбудеться 23 січня 2013 року, о 15 годині, в 17 залі, суддя Юрій Максимчин. Нагадую, що клопотання на дозвіл фотографування, аудіозапису чи відеозйомки подається завчасно, в канцелярію суду, що на першому поверсі. Йтиметься про сучасні можливості обмеження журналістських розслідувань та навіть заборони на професію журналіста. Бо ж якими журналістами ми будемо, якщо не захистимо своє право на анонімність джерела чи право на оціночні судження щодо службовців, інформація про яких є суспільно значимою?

Документи є тут — http://oko.if.ua/2012/12/30/52057/