Вся Дніпропетровська знать

Чергові парламентські вибори, які пройшли за змішаною мажоритарно-пропорційною системою, дозволили Дніпропетровщині отримати солідну квоту – 17 мажоритарних округів. А, згодом, представникам провладної Партії регіонів усіма правдами і не правдами – 100% перемогу на них. Один з переможців – самовисуванець, директор трубного заводу імені Карла Лібкнехта, Яків Безбах, не в рахунок, бо вже приєднався до фракції регіоналів у ВР. Більше того, в штабі Безбаха натякали, що ще до дня виборів Віктор Пінчук домовився з «сім’єю», що кандидат, який «служить заводу» Пінчука «послужить і народу вже у стінах ради… Таким чином, більшим за дніпропетровський десант регіоналів у ВР є лише домінуючий донецький клан. Значний інтерес до клану «дніпропетровських» зумовлений ще й призначенням на високі посади в новий уряд Азарова – губернатора Дніпропетровщини Олександра Вілкула та його заступника Геннадія Темника.

Ми поки що не станемо аналізувати ці призначення, натомість, приділимо увагу ще маловідомим на загальноукраїнському рівні дніпропетровським нардепам, але від яких віє відвертим корупційним «душком». Країна повинна знати «своїх героїв».

Сірий кардинал

В світлі високих призначень в затінку залишився колишній заступник Олександра Вілкула по взаємодії з правоохоронними органами – Іван Ступак. Вихідець з КДБ СРСР, в силу професії, звик знаходитись на других ролях, при цьому умудряючись контролювати ситуацію. Не дарма його в облдержадміністрації, «за очі», називали сірим кардиналом Олександра Вілкула. В місцевому політикумі Івана Івановича побоювались, вважаючи  правильним не траплятися на його шляху. Чого варте тільки декласування відомого в Дніпропетровську бізнесмена мільйонера Загіда Краснова, проти якого, під час виборчої кампанії, поновили давно закриту кримінальну справу. Всього за місяць часу Загід Краснов з реального кандидата на перемогу перетворився у звичайного арештанта ІТТ. Лише після відмови балотуватись на виборах до ВР Загід Краснов зміг вийти на волю. Джерело близьке до керівництва Дніпропетровської обласної організації ПР запевнило нас, що лаври організатора спецоперації зі знешкодження Загіда Краснова Ступак отримав по праву.

Бізнес-імперія Івана Ступака

Буде не зайвим познайомити українців і з іншими досягненнями Івана Івановича, за які він говорити любить значно менше.

Почнемо з бізнесових. За час своєї військової та чиновницької діяльності Ступак став дуже багатою людиною. Екс-чекіст усе життя пропрацював на держслужбі (СБУ, МВС, обласна рада, облдержадміністрація), і тому особисто не міг бути засновником комерційних структур. Зате під рукою завжди були члени сім'ї: дружина – Лідія Петрівна Ступак, донька – Олександра Ступак і родич – В.І. Ступак. Вони-то й стали співзасновниками безлічі фірм, реальним власником яких, цілком ймовірно, являється Іван Іванович.

Як нам вдалося з’ясувати, за В. І. Ступаком числяться ЧП «Олександра» і ТОВ «Аста». Лідія Ступак – співзасновник ТОВ «Касіопея», ТОВ «Глобал Бізнес», ТОВ «Гловер» і ряду інших структур. Ядром же сімейної бізнес-імперії прийнято вважати ТОВ «Гриль-2», співзасновником якого виступає донька Ступака – Олександра. ТОВ «Гриль-2» – правонаступник ТОВ «Гриль». Адреса фірми: вул. Барикадна, 1 (навпроти ресторану «Репортер»). У цю структуру входить мережа підприємств громадського харчування: кафе «Кокос» (вул. Жуковского, 26, вул. Мечникова, 1, вул. Комсомольська), кафе «Какао» і «Кабаре» (обидва – по вул. Барикадній,1). Крім того, навпроти «Грилю», що знаходиться на Барикадній, функціонує квітковий ринок. Земля, на якій він знаходиться, терміном на 10 років оформлена в оренду на ТОВ «Гриль-2» – з 2006 по 2016 рік.

Дружина Ступака також є співзасновником ТОВ «Ганг» (вул. Молодогвар­дійська, 6д), що виробляє тротуарну плитку, черепицю та стінні блоки, а також ТОВ «Продексим», ТОВ «Біогранула», ТОВ «Уно моменто», ТОВ «Оздоровчий центр «Купіль».

З ТОВ «Ганг», до речі, пов`язана одна цікава «бізнес-історія». Так, в 2006 році ряд підрядних організацій міста, що займаються благоустроєм, відмовилися використати продукцію ТОВ «Ганг», посилаючись на її низьку якість. У результаті «невідомими особами» було ініційовано перевірку УБОЗ щодо дотримання тендерних процедур по реконструкції Набережної. На два тижні була паралізована робота, і генпід­рядника фактично змусили підписати договір з ТОВ «Ганг».

Азартні ігри «кардинала»

У згаданому вище багатофункціональному закладі ТОВ «Гриль-2», на розі проспекту Карла Маркса і вулиці Барикадної, яке зв'язують з ім'ям пана Ступака, функціонує престижне казіно. Як стало відомо, серед засновників цього закладу випливає ім'я доньки заступника губернатора. За тією ж адресою, що і казино – Барикадна,1 – зареєстрована нині підзабута громадська організація «Закон і честь» – політичне дітище Івана Івановича.

Що цікаво, вперше ця організація засвітилася в якості борців з поширенням ігрових закладів! Майже чотири роки тому Іван Ступак публічно виступив з різкою критикою широкого поширення ігорних закладів. «Ми не збираємося нав'язувати свою думку. Але, якщо біда прийде у ваш будинок, і хтось з родичів, уражений ігроманією, почне виносити з будинку цінні речі і гроші, зупинити гравця буде дуже складно», – віщав Іван Іванович. А після цього невдовзі відкрилося, так би мовити, сімейне казино.

Тіньовий бізнес

На Дніпропетровщині існує велика кількість незаконних звалищ побутового й будівельного сміття, підконтрольні колишньому зеку Олександру Семеняці, – більше відомому за кличками «Свал», «Вакула», «Вакуленко», «Вухо». За даними джерел в правоохоронних органах, угрупування контролює Дніпропетровське сміттєзвалище по вул. Водійській, за фактом створення якого прокуратура Ленінського району, свого часу, порушувала кримінальну справу. На території Чумаківської та Кіровської сільрад теж діє незаконне сміттєзвалище, контрольоване Семенякою.

Колишньому зеку приписують контроль над сміттєзвалищем на території «Науково-дослідного Інституту кукурудзи» в селі Дослідне Дніпропетровського району. Там же проводились незаконні роботи по видобутку глини та родючого шару грунту.

Є і інша інформація – щодо причетності угрупувань Семеняки до незаконної вирубки лісу в місті Дніпродзержинськ. Втім, і наведених вище фактів достатньо, щоб зрозуміти масштабність діяльності угрупування.

У низці порушених прокуратурою справ, Семеняка проходив як підозрюваний, але до суду жодного разу справи не доведено. В правоохоронних органах стверджують, що діяльність угрупування Свала кришує ніхто інший, як Іван Іванович Ступак. «Завдяки допомозі високопоставленого чиновника, Свалу вдається уникнути справедливого покарання», – стверджують правоохоронці.

Прямий зв’язок між угрупуванням Семеняки і заступником губернатора Дніпропетровщини встановити не вдалося. Але існує низка опосередкованих доказів. Коли прокуратура підбиралася до Свала дуже близько, то на горизонті, ніби «із ларца», неодмінно виникали офіцери СБУ з управління К – Щербак та Олександр Македонський. Після втручання СБУ-ушників, у «прокурорських» зникали будь-які питання щодо незаконного бізнесу. А те, що Щербак з Македонським є близькими до Івана Івановича – ніхто в СБУ не заперечує. Відомо, що й сам Свал неодноразово нахвалявся: «Мене ніхто не зачепить, бо мене кришує сам Ступак».

Як би там не було, незважаючи ні на що і ні на кого Семеняка продовжує займатися своєю брудною справою…

А коли у правоохоронців виникають до нього питання, у Свала є стара завчена відповідь... Звісно, ані Іван Ступак, ані Щербак з Македонським ніколи не підпишуться під словами Свала, але ж і спростувати вищенаведене їм буде не так просто.

Після виходу моєї останньої статті в місцевій пресі стосовно маловідомих сторінок його біографії, Іван Іванович погрожував мені судовим позовом «за образу честі та гідності». Але, як показав час, то були лише слова.